Системи позиціювання у гідроприводі

Матеріал з Вікі-знання або навчання 2.0 в ТНТУ
Версія від 22:40, 16 червня 2016; Leometal (Обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Вступ

Однією з найрозповсюдженіших технічних задач, які виникають при комплексній механізації, автоматизації виробництва і транспортних процесів, являється позиціювання механізмів і робочих органів машин і обладнання, тобто це означає переміщення на задану відстань або у задану координатами точку, здійснення руху із заданою швидкодією, зупинок з заданою точністю і фіксація механізмів при наявності зовнішнього навантаження.

Така задача виникає при програмному керуванні станками і технологічним обладнання, при дистанційному впливі на органи керування транспортних машин, суден і літальних апаратів, при дистанційному і автоматичному регулюванні хімічних, теплових і ядерних процесів, при автоматизації підйомно-транспортних, завантажувально-розвантажувальних і технологічних операцій за допомою роботів і автоматичних маніпуляторів та в багатьох інших випадках.


Вирішення задачі позиціювання робочих органів машин і механізмів можна забезпечувати використанням:

- Аналогових засобів, це переважно слідкуючі пристрої з двигунами неперервної дії.

- Дискретних засобів, це в основному покрокові гідродвигуни.


Дискретні гідроприводи

Відомо дуже багато конструкцій дискретних гідро- і пневмогідроприводів.

Серед них можна виділити дозаторні гідроприводи, об'ємні приводи з багатопоршневими двигунами, крокові гідро- і пневмоприводи з механічною редукцією кроку і крокові гідроприводи з гідравлічною редукцією кроку.


Накопичений досвід дозволяє зробити висновок, що при значній нагрузці і обмеженому числі позицій робочих органів машин, найбільш простими і надійними засобами позиціювання являються в багатьох випадках є дискретні гідроприводи з покроковими гідродвигунами.


Вони дозволяють відпрацьовувати релейні і імпульсні керуючі сигнали від будь-яких дискретних задаючих пристроїв (навіть від стаціонарного комп'ютера) і забезпечують при цьому позиціювання механізмів із високою точністю при практично необмеженій нагрузці.Дискретні гідпроприводи (ДГП) з покроковими гідродвигунами (ПГД) складають новий клас об'ємних гідроприводів, функціональні властивості яких можна коротко охарактеризувати, як здатність стійко відпрацьовувати релейні та імпульсні керуючі сигнали високою точністю позиціювання при практично зустрічній нагрузці

Структуру покрокового гідропривода (ПГП) в загальному вигляді можна представити 3-ма складовими частинами, до яких відносяться "джерело робочої рідини", "керуючий пристрій" та "покроковий гідродвигун" (або кілька покрокових гідроприводів).

Стуркура покрокового гідродвигуна.png

Напорна і сливна гідролінії позначені відповідно НГЛ та СГЛ. Керуючий пристрій містить перетворювачі сигналів і гідророзподільники, які здійснюють тактове переключення виконавчої гідролінії (ВГЛ), які позначені Л1, Л2, Л3. Головною відмінною частиною покрокового гідропривода, визначаючою його функціональні властивості, являється покроковий гідродвигун.

Вхідні сигнали x(t) по фізичній природі бувають механічними, електричними, гідравлічними або пневматичними, а по формі - імпульсними і релейними.

Вихідним сигналом ПГП y(t) завжди являється покрокове переміщення (кутове або лінійне) вихідної ланки на величину LaTeX: Ykp.


При цьому на вихідній ланці долається визначена зовнішня нагрузка H(t). Числу і знаку вихідних сигналів відповідають число кроків і напрямок руху вихідної ланки. Час відпрацювання кроку LaTeX: Tkp залежить від нагрузки і властивостей ПГП.

Важливою властивістю ПГП являється також утримання вихідної ланки у фіксованому положені при незмінному стані ВГЛ (Л1, Л2, Л3). Таким чином, ПГП здійснює функцію позиціювання без використанння головного зворотнього зв'язку, обов'язкової, наприклад, для слідкуючих приводів, що значно спрощує конструкцію приводів і в багатьох випадках позбавляє проблеми забезпечення стійкості.

Особисті інструменти
Google AdSense
реклама